-
« Прийомна сім’я термінового влаштування приймає першу дитину
Дев'ятимісячну Катю Служба у справах дітей м. Бровари знайшла в помешканні її батьків в серпні 2009 року. Дівчинка проживала в жахливих умовах, за нею доглядала немічна 90-річна бабуся, яка не могла відповісти, де батьки дитини.
@ПБО "Кожній дитині"
Дев'ятимісячна Катя
першою оцінила
нову послугу
Спеціалісти визначили, що за дитиною недоглядали: вона важила замало для свого віку, плакала і не могла звикнути до уваги інших, коли її взяли на руки. Про дитину повідомили сусіди, коли дитячий плач ставав щодалі сильнішим.
У Каті при собі не було свідоцтва про народження, тому над встановленням її особи слід було попрацювати спеціалістам.
Катю тимчасово вилучили із родини до встановлення всіх обставин випадку. Спочатку, відповідно до встановленого порядку, її розмістили в інфекційному відділенні дитячої лікарні аби перевірити її фізичний стан. Потім після засідання Координаційної ради було вирішено розмістити її в прийомну сім'ю тимчасового влаштування, яку створило ПБО «Кожній дитині» в Україні в м. Бровари.
Юрій Петрович Скоробагатько - заступник начальника Служби у справах дітей м. Бровари пояснює:
«Коли діти потрапляють у наше поле зору, у них часто немає ані документів, ані імен, їхній статус є невизначеним, в більшості випадків вони потребують термінової медичної допомоги. Раніше ми були змушені розміщувати таких дітей без статусу дитини-сироти тимчасово в заклади, такі як лікарні, іноді на тривалий час.
Лікарні можуть виділити приміщення для цих дітей, але справа в тому, що діти в перші роки життя потребують індивідуальної уваги, обіймів. Натомість, діти перебували на лікарняних ліжках в окремих випадках до трьох років».
Він також зазначив, що дітей, які потрапили в таку ситуацію як Катя, у них буває 4-5 на місяць: щомісяця фіксується 3-4 відмови від новонароджених (50% з них попереджаються через службу раннього втручання), два чи три випадки покинутих чи знайдених дітей мігрантів на вулицях.
Ці тривожні тенденції лише погіршуються в період економічної кризи, що найбільш вразила бідні та багатодітні сім'ї. В той час як приріст населення в Україні залишається низьким, люди із незабезпечених верств населення мають трьох і більше дітей.
"Вони [батьки] використовують їх для отримання скромних державних виплат на дитину» - пояснює Скоробагатько.
@ Кожній дитині
Тимчасовий дім
Місцеві органи опіки з'ясували, що батьки Каті неодружені, її мама приїхала з Росії близько року тому і жила в тимчасових помешканнях. Її батько перебивався сезонними заробітками і існував на пенсію бабусі.
Батьки Каті мали проблеми з алкоголем, родина мала величезні борги за комунальні послуги і щодня їх могли позбавити газу, води та світла. Мама Каті не мала паспорту чи інших документів, тому не могла розраховувати на державну допомогу при народженні дитини. Сім'я не мала жодних пільг та не отримувала державної допомоги.
Під час свого перебування у лікарні батьки зрідка навідувалися до Каті. Вони не поводилися з нею як інші батьки: мати не могла втримати дівчинку на руках більше двох хвилин, батько зазвичай читав газету.
Розміщення Каті в прийомну сім'ю термінового влаштування співпало із першим вересня - початком шкільного року.
Прийомна мама Наталя стверджує, що їй самій було чому вчитися:
«Багато людей думають, що бути батьком чи матір'ю є чимось природнім, наче інстинктивним, тому не бачать сенсу в проходженні курсів для батьків. Я і сама була налаштована скептично перед обов'язковим тренінгом для прийомних батьків. Я виховала двох дітей і ніколи не покладалася у цьому питанні на тренерів. Проте я була дуже задоволена заняттям, оскільки дізналася про багато важливих речей, таких як теорія прив'язаності, особливості раннього розвитку дітей, права дітей".
@ Кожній дитині
Наталія - тимчасова
мама для Броварських
дітей
Наталія тривалий час була активістом громадської організації, яка опікувалася покинутими у пологовому будинку дітьми. Вона розповіла, що була сильно вражена, коли вперше побачила покинуту дитину під час народження своєї дочки.
"Це був хлопчик, якого розмістили в темній коморі. Він постійно скиглив. Я жаліла таких діток і почала їх відвідувати: приносила памперси, дитячі суміші, купала, одягала їх, іноді гуляла з ними.
Після того як «Кожній дитині» запропонували нову форму роботи з такими дітками - прийомну сім'ю термінового влаштування, я вирішила спробувати. У такий спосіб я зможу допомогти не одній дитині бути в сім'ї, домашній обстановці, а не в лікарні чи притулку. Адже лише так вони можуть відчути індивідуальну увагу і тепло від мене та членів моєї родини».
Катя може бавитися в окремій кімнаті, в неї є своє ліжечко та іграшки. Одразу помітно, що дитина охайна, в гарному настрої. Прийомна мама буде займатися із дівчинкою для того, щоб вона розвивала свої інтелектуальні та моторні навички.
"Для того, щоб бути прийомною мамою людина має багато чого вміти, - говорить Наталія -місцевий експерт проекту. Зазвичай в Україні прийомна сім'я означає майже приховане усиновлення.
Отже міська соціальна служба провела неабияку роботу з інформування населення, аби знайти ентузіастів долучитися до нової ініціативи. Ми зверталися до людей через оголошення в газетах, проводили зустрічі з батьками в школах, членами релігійних громад і після тренінгу та співбесіди зупинилися на кандидатурі Наталії та її сім'ї".
@ Кожній дитині
місцевий експерт
Наталія надає
методичну підтримку
новоствореній сім'ї
Спеціалісти «Кожній дитині» пропонують більш інтенсивно попрацювати із біологічною сім'єю Каті.
Слід підкреслити, що часто професіонали не достатньо розуміють важливість сімейних прив'язаностей дитини, особливо у випадках із недоглядом. Радянська ідеологія применшувала вплив сім'ї на виховання дітей, їх часто розміщували в інтернати, не надаючи батькам жодної підтримки. Збереження сімейних зв'язків дитини, їх відновлення не були пріоритетом.
У випадку Каті соціальний працівник намагатиметься допомогти її батькам, надаючи доступ до існуючих послуг в громаді. Катя залишатиметься в сім'ї термінового влаштування, де вона може відчувати себе у безпеці.
***
Прийомна сім'я термінового влаштування створена в м. Бровари Київської області в рамках проекту «Попередження вилучення дітей із сімейного середовища шляхом впровадження механізму гейткіпінгу», спрямованого на зменшення на 30% кількість дітей, які перебувають в інтернатних закладах Київської області, шляхом запровадження механізму гейткіпінгу та розвитку ефективних моделей сімейно-орієнтованих послуг для сімей та дітей на рівні громади.