-
« Новини
04/04/08
Щирість українців, самовідданість в роботі та київські пробки
Такими словами Єва, експерт Всесвітнього дитячого фонду, соціальний антрополог та медсестра за освітою, змалювала свої перші враження від моніторингового візиту, здійсненого з метою завершення оцінки проекту створення Чернігівського обласного соціального центру матері і дитини “Батьки й дитина разом”.
«Можливо, я Вас здивую, коли скажу, що мала дуже гарні передчуття перед поїздкою, - ділиться своїми думками Єва, - мій чоловік бував в Україні не один раз і саме він постійно заохочував мене відвідати цю красиву країну, познайомитися ближче з її щирими та дружніми мешканцями».
Під час свого візиту експерт Всесвітнього дитячого фонду зустрілися із безпосередніми отримувачами соціальних послуг у місті Чернігові, соціальними працівниками центру матері та дитини, ознайомилася із результатами, яких було досягнуто на різних рівнях під час проекту та по його завершенню. В центрі, окрім місця проживання, молоді мами отримують емоційну підтримку та практичні поради з догляду за немовлятами. Соціальні працівники допомагають дівчатам у оформленні документів для отримання державної матеріальної допомоги. Крім того, молоді мами отримують можливість продовжувати своє навчання в школі чи відвідувати курси професійної підготовки, для того щоб згодом знайти роботу і розпочати самостійне життя.
«Проект, який я побачила в Чернігові справив на мене велике враження: ті здобутки, яких вдалося досягти працівникам на місці, зануреність у роботу співробітників «Кожній дитині» не можна недооцінити. Але найбільше я була приємно здивована гарною організацією робочого процесу: паперів, форм, документів. Можна лише здогадуватися, яка копітка робота криється за такою охайністю!» - підсумувала Єва.
Соціальні працівники продовжують моніторинг та підтримують молодих батьків з дітьми і після того, як вони залишають центр. Гостя зі Швеції мала нагоду відвідати одну із колишніх підопічних центру матері і дитини: «Мені було дуже цікаво зустрітися із цією молодою мамою, побачити, де і з ким вона зараз мешкає, почути її історію, познайомитися із її чоловіком. Це один із тих рідкісних випадків, коли ти бачиш очевидний результат своєї роботи. А головне, її дитинці так гарно із мамою разом».
Як і в багатьох інших країнах, проблема відмов від немовлят в Україні сьогодні стоїть досить гостро, що призводить до того, що багато українських дітей потрапляють у будинки дитини. Служби раннього втручання та подібні до Чернігівського центри матері і дитини дозволяють попередити відмови на самому ранньому етапі.
Єва підкреслила, що незважаючи на негативну радянську спадщину, Україна робить відчутні кроки по вдосконаленню соціальної роботи: «З моєї місії мені найбільше запам’яталася самовіддана робота соціальних працівників. Їхня несамовита енергія в щоденних справах зрушила з мертвої точки ставлення до цих молодих матерів. Адже раніше органи влади та і пересічні громадяни в більшості випадків жодним чином їм не допомагали. На мою думку, щоб досягти подальших успіхів, слід активніше працювати із громадськістю, шліфувати методи роботи, продовжувати інтенсивне навчання та ефективно поширювати інформацію».
