-
« Новини
15/05/12
Діти, які тимчасово залишилися без батьківського піклування, отримають можливість виховуватися в сім'ї
З травня 2012 року у м. Києві розпочинається пошук та відбір патронатних вихователів для створення унікальних для України професійних патронатних сімей – інноваційної соціальної послуги, яка допомагатиме вразливим сім’ям з дітьми долати кризу та уникати травми інституціоналізації (перебування в притулках, будинках дитини, дитячих будинках тощо). Соціальний експеримент триватиме протягом двох років у рамках спільного проекту Партнерства «Кожній дитині» та Київської міської державної адміністрації.
В Україні рівень сирітства протягом останніх кількох років залишається відносно високим – в середньому за останні десятиріч він становив 1,2%, а за оцінкою ЮНІСЕФ за 2010 рік зріс до 1,9% (TransMonEE, 2012). Близько 16 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають в інтернатних закладах. Ще стільки ж дітей з малозабезпечених та кризових сімей перебувають в інституційних закладах тимчасово, без статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.
Тривожною є тенденція зростання кількості дітей, які вилучені з біологічних сімей у зв’язку з позбавленням батьківських прав. Для багатьох таких дітей влаштування до нової сім’ї відбувається через притулок, лікарню чи інтернатний заклад.
Існуюча система захисту дитини спрямована на боротьбу з наслідками недбалого ставлення до дітей та фактично не реагує на першопричини. Сьогодні для дітей, які потерпають від недогляду, жорстокого ставлення або перебувають в сім’ях, які потрапили в складні життєві обставини, держава пропонує в більшості випадків один вихід – вилучення з сім’ї або добровільне розміщення в інституційний заклад, позбавлення батьків їх батьківських прав.
Неефективність інституційної опіки над дітьми-сиротами доведена науково та практично. При значних матеріальних витратах ця система наносить непоправну шкоду психічному здоров’ю дитини та практично позбавляє її права на сімейне виховання. Особливо потерпають від інституційного догляду діти до трьох років, які були покинуті батьками в пологових будинках, або яких відібрали у рідних батьків через недогляд чи інші соціальні причини.
«Право на виховання в сім’ї є невід’ємним правом кожної дитини, і вчасно допомогти сім’ї та дитині, які опинилися в складній життєвій ситуації, реально, - стверджує директор Партнерства «Кожній дитині» Василина Дибайло. — Міжнародний досвід свідчить: альтернативні інтернатним закладам соціальні послуги допомагають відреагувати на кризу в сім’ї на більш ранніх етапах та дозволяють багатьом дітям не втратити рідних тата й маму».
Міжнародні та вітчизняні експерти звертають увагу на необхідність змін у роботі діючих закладів, переорієнтації на інші види послуг, зокрема посилення превентивної роботи з сім’ями та реальному забезпеченні права дитини на виховання у сім’ї.
Саме тому Партнерство «Кожній дитині» спільно з Київською міською державною адміністрацією розпочали реалізацію проекту «Сімейний патронат: запровадження кращих практик альтернативного догляду дітей, які тимчасово залишилися без батьківського піклування». Ключовим аспектом проекту є запровадження механізму термінового реагування та послуг сімейного патронату.
«Сімейний патронат – це інноваційна професійна комплексна послуга, що включає: тимчасову форму догляду і виховання дитини, яка потребує захисту, в сім’ї патронатних вихователів та одночасне надання інтенсивних підтримуючих послуг сім’ї дитини, -- наголошує Зінаїда Кияниця, заступник директора Партнерства «Кожній дитині».
Ця послуга є профілактичною, вона як «швидка допомога» дозволяє передати дитину на виховання у професійну патронатну сім’ю, поки фахівці допомагатимуть рідній сім’ї дитини долати складні життєві обставини. Оптимальний термін перебування дитини у патронатній сім’ї визначається окремо по кожному випадку, але не перевищує шести місяців. За цей період мають бути вироблені рішення, які в найбільшій мірі відповідають потребам дитини та її сім’ї.
На відміну від прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу послуга сімейного патронату може надаватися не лише дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, але й дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та їхнім сім’ям».
Експеримент із запровадження послуг сімейного патронату буде проводитися в м. Києві, де на обліку в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на 2011 рік перебувало 2818 сімей в складних життєвих обставинах, в яких виховувалося 4,5 тисячі дітей. В той же час під супроводом соціальних служб перебували 292 сім’ї, в яких виховувалося 525 дітей, і стосовно 24 дітей існував ризик вилучення.
Відділення сімейного патронату у м. Києві функціонуватиме при Центрі соціально-психологічної реабілітації (нині Притулок для дітей № 1) Служби у справах дітей (ССД). Передбачається, що потенційні патронатні вихователі, які пройдуть відповідний відбір, будуть зараховані до штату відділення сімейного патронату й на професійній основі здійснюватимуть догляд, виховання і розвиток дітей, влаштованих в їхні сім’ї. Окрім, патронатних вихователів, у відділенні сімейного патронату працюватимуть спеціалісти, які супроводжуватимуть влаштованих дітей. Додаткову допомогу патронатним вихователям надаватимуть спеціалісти ССД і центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інші фахівці соціальної сфери.
Досвід довів, що це має бути спільна робота як патронатної сім’ї, так і фахівців соціальної сфери. В той час як дитину забирають з небезпечного середовища і передають на виховання в тимчасову родину, інші фахівці мають з’ясувати, чому батьки не виконують своїх обов’язків, як можна допомогти сім’ї відновити свої функції. Потім оцінюють потреби малюка та чи здатні батьки їх задовольняти. Після цього соціальний працівник вирішує, як саме допомогти сім’ї: знайти роботу для батьків, оформити документи на державні виплати чи допомогу, навчити планувати бюджет родини та опановувати негативні емоції тощо. У штаті такої команди – спеціалісти, які допомагають як дитині, так і дорослим: психолог, медичний працівник, соціальний працівник, юрист та інші.
«Успішність роботи з дитиною та сім’єю залежить як від роботи команди, так і від роботи патронатних вихователів, які мають професійно ставитися до своїх обов’язків»,- пояснює начальник Служби у справах дітей м. Києва Микола Кулеба.
«Патронатні вихователі проходять ретельний відбір та обов’язкове навчання. – зазначає Валерій Танцюра, директор Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. – В ідеалі – це має бути подружжя, яке має позитивний досвід виховання власних уже повнолітніх дітей, проживає на спільній житловій площі в м. Києві, має середню чи вищу педагогічну, психологічну, медичну освіту й небайдуже до долі дітей. Патронатні вихователі офіційно працевлаштовуються , отримують кошти на утримання дітей, підтримку фахівців соціальної сфери».
В основу соціального експерименту покладено перший досвід функціонування патронатних сімей у м. Бровари та м. Біла Церква, здійснений Партнерством «Кожній дитині» у 2009-2012 роках. У м. Бровари патронатна сім’я за час своєї роботи прийняла 11 дітей, 7 з яких було повернуто до біологічних сімей, решту – влаштовано до сімейних форм виховання.
Ініціатива впроваджується в рамках проекту «Сімейний патронат: запровадження кращих практик альтернативного догляду дітей, які залишилися без батьківського піклування», що впроваджується Партнерством «Кожній дитині» у співпраці зі Службою у справах дітей м. Києва та Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за підтримки Всесвітнього дитячого фонду (World Childhood Foundation) та Міністерства соціальної політики України.
За більш детальною інформацією та організацією інтерв’ю будь-ласка, звертайтеся до Оксани Швед – тел. 067 234 60 97, o.shved@p4ec.org.ua
